Види порушень для лінійного аудіального медіа-сервісу

Суб’єкти у сфері лінійних аудіоальних медіа
Незначні порушення– це порушення, які не мають серйозних наслідків або не створюють загрози для суспільства. До цієї категорії можуть належати технічні помилки, незначні відхилення від програмної концепції, або порушення, які не мають систематичного характеру. Національна рада може надавати підказки та рекомендації щодо усунення таких порушень.

порушення умов ліцензії у частині програмної концепції мовлення;
ненадання, порушення строків надання інформації за запитом Національної ради у випадках та з підстав, передбачених цим Законом;
порушення строків внесення змін до Реєстру, які ліцензіат чи реєстрант відповідно до цього Закону самостійно вносять до Реєстру;
нерозміщення актуальних відомостей про структуру власності на своєму веб-сайті (за наявності);
порушення вимог щодо повідомлення вихідних даних (ст.37);
порушення вимог мовлення у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам’яті (ст.44);
порушення порядку надання доступу до подій значного суспільного інтересу (ст.46);
порушення вимог щодо поширення програм з платними інтерактивними конкурсами (іграми, вікторинами) (ст.47);
порушення вимог щодо обліку і зберігання програм (ст.48);
порушення встановлених Законом України “Про рекламу” та законодавством про публічні аудіовізуальні медіа вимог та обмежень щодо порядку поширення (розповсюдження) реклами та спонсорства;
порушення на 10 і менше відсотків вимог щодо обсягів європейського та/або національного продукту;
порушення радіомовником вимог щодо забезпечення частки пісень державною мовою, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої статті 40 Закону України “Про медіа”, на 5 і менше відсотків від встановленої цим Законом частки;
невикористання упродовж трьох місяців виду та/або технології мовлення, зазначених у Реєстрі, невідповідність фактичної територіальної категорії територіальній категорії, зазначеній у Реєстрі.

Значні порушення – потребують серйозних заходів реагування. Вони можуть стосуватися важливих аспектів мовлення, таких як вміст програм, який пропагує насильство, ненависть, дискримінацію, та інших подібних порушень. Національна рада може накладати штрафи або подвійні штрафи на суб’єктів у сфері медіа, які допустили значні порушення.

поширення висловлювань, що підбурюють до дискримінації чи утисків стосовно окремих осіб чи груп осіб за ознакою етнічного чи соціального походження, громадянства, національності, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності, інвалідності або за іншими ознаками;
розповсюдження та демонстрування фільмів, розповсюдження та демонстрування яких заборонено відповідно до Закону України “Про кінематографію”;
поширення пропаганди вживання наркотичних засобів, психотропних речовин;
поширення пропаганди жорстокого поводження з тваринами;
поширення інструкцій або порад щодо виготовлення, придбання або використання вибухових, наркотичних чи психотропних речовин;
поширення інформації, що заперечує або виправдовує злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму 1917 – 1991 років в Україні, злочинний характер націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, створює позитивний образ осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім випадків, пов’язаних з розвитком української науки та культури), працівників радянських органів державної безпеки, виправдовує діяльність радянських органів державної безпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті;
поширення інформації, що містить символіку комуністичного або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, крім випадків, передбачених Законом України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”;
поширення інформації, що принижує або зневажає державну мову;
порушення більш як на 10 відсотків вимог щодо обсягів європейського та/або національного продукту;
порушення встановлених вимог щодо мови у сфері аудіовізуальних медіа, крім порушень, передбачених частинами дванадцятою та чотирнадцятою статті 40 Закону України “Про медіа”;
порушення радіомовником вимог щодо забезпечення частки пісень державною мовою, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої статті 40 Закону, більше ніж на 5 відсотків від встановленої цим Законом частки;
поширення інформації, що може завдати шкоди фізичному, психічному або моральному розвитку дітей, без спеціальних попереджень та/або з порушенням часу розповсюдження; порушення вимог частини десятої статті 42 Закону щодо нерозголошення інформації про дитину без письмової згоди хоча б одного з батьків або інших законних представників дитини, за винятком випадків, якщо це здійснюється в найкращих інтересах дитини;
порушення вимог законодавства України щодо форми, маркування, порядку поширення (розповсюдження), джерел та порядку фінансування агітації, інших обмежень, визначених законодавством для агітації в медіа під час виборів та референдумів, а також порушення вимог законодавства України щодо участі медіа в інформаційному забезпеченні виборів та референдуму;
неподання у визначені Законом строки заяви про внесення змін до Реєстру (крім змін, які ліцензіат чи реєстрант згідно з цим Законом самостійно вносить до Реєстру відповідно до частини сімнадцятої статті 60, частини дев’ятої статті 64 Закону);
поширення програм та матеріалів (крім інформаційних та інформаційно-аналітичних), серед учасників яких є особи, внесені до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці;
висвітлення діяльності органів влади держави-агресора (держави-окупанта) в інформаційних та інформаційно-аналітичних програмах без супроводження повідомленням про статус держави-агресора (держави-окупанта);
невиконання умов ліцензії, крім вимог до програмної концепції мовлення;
відсутність мовлення лінійного медіа упродовж 14 днів поспіль, крім випадків, якщо це спричинено обставинами, які не залежать від волі суб’єкта;
відмова у проведенні перевірки;
поширення музичних фонограм, відеограм, музичних кліпів, розповсюдження яких заборонено відповідно до частини другої статті 15 Закону України “Про культуру”.

Грубі порушення – становлять найсерйознішу загрозу для суспільства та медійної сфери. Сюди входять порушення, наслідками допущення яких є насильницька зміна, повалення конституційного ладу, розв’язування або спонукання до агресивних воєнних конфліктів, порушення територіальної цілісності, та інші дії, які загрожують національній безпеці. У цих випадках Національна рада може вжити заходів які спрямовані на анулювання ліцензії, скасування реєстрації суб’єкта у сфері медіа, заборону видання та розповсюдження друкованих медіа, а також тимчасову або повну заборону поширення онлайн-медіа.

поширення закликів до насильницької зміни, повалення конституційного ладу України, розв’язування або ведення агресивної війни або воєнного конфлікту, порушення територіальної цілісності України, ліквідації незалежності України, інформації, яка виправдовує чи пропагує такі дії;
поширення висловлювань, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи груп осіб за ознакою етнічного чи соціального походження, громадянства, національності, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності, інвалідності;
поширення пропаганди або закликів до тероризму та терористичних актів, інформації, що виправдовує чи схвалює такі дії;
поширення порнографічних матеріалів, а також матеріалів, що заохочують сексуальну експлуатацію та насильство над дітьми, демонструють статеві відносини дітей, використовують образ дітей (візуальний запис образу дітей) у видовищних заходах сексуального чи еротичного характеру;
поширення інформації, що містить пропаганду російського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, а також символіку воєнного вторгнення російського тоталітарного режиму, крім випадків, передбачених Законом України “Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну”;
відмова в поширенні офіційних повідомлень про надзвичайні ситуації у випадках, встановлених статтею 45 цього Закону;
поширення інформації, що висвітлює збройну агресію проти України як внутрішній конфлікт, громадянський конфлікт чи громадянську війну, якщо наслідком цього є розпалювання ворожнечі чи ненависті або заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу чи порушення територіальної цілісності;
поширення недостовірних матеріалів щодо збройної агресії та діянь держави-агресора (держави-окупанта), її посадових осіб, осіб та організацій, що контролюються державою-агресором (державою-окупантом), у разі якщо наслідком цього є розпалювання ворожнечі чи ненависті або заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу чи порушення територіальної цілісності;
повторна відмова у проведенні перевірки впродовж останнього року;
здійснення діяльності, яка відповідно до цього Закону може здійснюватися виключно за умови отримання ліцензії та/або реєстрації, без отримання відповідної ліцензії та/або без реєстрації.